Вступне слово доктора Роя Чейпіна до семінару Російсько-Американського партнерства з навчання агробізнесу, котрий проводився у Москві (Косіно)

24 жовтня 1995 року
Москва

Вступне слово, промовлене 24 жовтня 1995 року на церемонії відкриття першого семінару Російсько-американського партнерства з навчання агробізнесу в Москві (академія перепідготовки в Косіно) доктором Роєм Чейпіном, координатором міжнародного навчання агробізнесу Техаського університету A&M.

Дозвольте мені представитися. Мене звати Рой Чейпін. Я зі штату Орегон, що на заході Сполучених Штатів. Я координатор міжнародного навчання агробізнесу техаського університету A&M. Техаський університет A&M - американський партнер у цьому Російсько-американському партнерстві з навчання агробізнесу. Як резидент-координатору мені пощастило жити у Москві. Я тут вже з середини серпня й буду до квітня 1997 року. Я радий співпрацювати з Російським міністерством сільського господарства та академією перепідготовки, котрі є нашими російськими партнерами. Цей семінар - перший із шести чи восьми, котрі ми будемо проводити на протязі наступних вісімнадцяти місяців. Ми очікуємо, що на семінарах буде від 120 до 160 викладачів із академії перепідготовки міністерства сільського господарства Росії, та 24 з них виграють подорож у США для додаткового навчання.

Перед тим як ми почнемо наш семінар, я б хотів зробити декілька загальних зауважень. У цього семінару є як мінімум дві мети. Ми хочемо говорити про прийняття рішень в агробізнесі у середовищі ринкової економіки та, по-друге, ми хочемо розглянути методологію навчання цих принципів, так що наші зусилля через Вас зможуть донестися до багатьох людей. Дозвольте мені спочатку сказати, що ніхто з нас не приїхав сюди, щоб вказувати росіянам, що робити, або намагатися американізувати Росію. Росіяни та американці вихідці з різних культур і різних умов. Те, що спрацювало в США - у Росії може спрацювати, а може й не спрацювати. Росіянам вирішувати, що можна застосувати в Росії, а тоді застосувати ці знання для покращення продуктивності російського сільськогосподарського комплексу. Ми ж спробуємо роз'яснити, що спрацювало в нас - у США, а тоді попросимо Вас подумати, як це можна було б адаптувати й використовувати, щоб створювати багатства в Росії. Ми наведемо факти, цифри й ідеї. Від Вас же залежить використовувати творче мислення для вирішення проблем - і застосовувати його в російському сільському господарстві. Ви краще нас знаєте Ваші умови. Ми закликаємо Вас піддавати критиці наші коментарі, включаючи ті, котрі я роблю просто тут, а не приймати їх такими, які вони є. Будь-ласка, зрозумійте, що це буде семінар, у котрому Ви будете приймати участь. Ми закликаємо усіх Вас зробити свій внесок. Ми хочемо дізнаватися про Ваше сільське господарство одночасно з тим, як ми будемо Вам розповідати про наше. Ви, разом з американськими викладачами, несете відповідальність за успіх семінару. Успішне навчання вимагає наполегливої праці як викладача, так і учня. Ми закликаємо, щоб і викладачі, і учні прийняли свої обов'язки й зайняли активну та агресивну роль у цьому процесі навчання.

Існує два рівні на котрих, на нашу думку, Росія може робити прогрес: рівень ферм, де хтось приймає рішення про виробництво та продаж, і рівень політики, де приймається законодавство сприятливе для сильного сільськогосподарського виробництва. Як викладачі, деякі з ваших учнів можуть досягнути високих посад, на котрих вони будуть приймати політичні рішення; деякі продовжать працювати в агробізнесі, а деякі оберуть інші професії. Ми закликаємо вас працювати як на рівні створення правил, так і на рівні сільськогосподарського виробництва. Іншими словами: допомагайте створювати правила сприятливі для сільськогосподарського виробництва, а тоді грайте в гру створення багатств у сільськогосподарському секторі Росії.

Ми усі зацікавлені у створенні багатств для наших країн. Давайте визначимо, що означає створення багатств. Країни, що добувають нафту - багаті, але вони не створюють багатств; вони просто викачують її з землі. Вони продають природні ресурси, а коли ті закінчуються, їх джерело багатства вичерпується. Порівняйте з Японією - країною бідною на землю (природні ресурси), але багатою на робочу силу, капітал і менеджмент. У японців одна з найсильніших економік у світі завдяки тому, що вони створюють багатства імпортуючи ресурси й перетворюючи їх у продукти більшої вартості, такі як апаратура й автомобілі. Багатство Японії стійке. З моєї роботи в Китаї та Південній Кореї, я знаю, що батьки у східних країнах зроблять все, щоб дати дитині хорошу освіту. (Цей наголос на освіту очевидний, оскільки діти людей зі Сходу, котрі недавно переїхали у США, виграють більше нагород за досягнення у навчанні, ніж їх процент від населення.) Вони знають, що освіта покращує цінність ресурсу "робочої сили", котрий можна поєднати з капіталом і менеджментом і імпортованими природними ресурсами (з землі), щоб створювати більше багатства.

Я читаю в московських газетах, що багатьох тривожить той факт, що Росія продає все більше й більше своїх природних ресурсів у інші країни. Ці країни-покупці тоді використовують ці ресурси, щоб створювати багатства, але не для Росії, а для себе. Скажу прямо: Росія де-індустріалізується. Це потрібно змінити. Важливо, щоб індустріалізація Росії збільшувалась, а не зменшувалась, і щоб природні ресурси використовувалися тут для виробництва товарів, тим самим створюючи багатство для Росії та росіян. Для цього Росії потрібен капітал, а це означає, що Росія повинна стати привабливою для інвесторів, котрі хочуть почувати, що зможуть отримати прибуток на інвестований капітал. Вони будуть хотіти бачити стабільну політику сприятливу для бізнесу. Інвестори не люблять сюрпризів.

Російське сільське господарство може створювати більше багатств, ніж тепер. Із моєї роботи в Самарі, я дізнався, що половину свиней у Самарській області відгодовують раціонами, які містять лише зерно. Ми знаємо, що для того, щоб свиня набрала кілограм живої ваги, вона повинна спожити понад вісім кілограмів кормів. Ми також знаємо, що якщо раціон збалансований амінокислотами, вітамінами й мінералами разом із енергією з зерна - знадобиться менше ніж чотири кілограми корму, щоб отримати кілограм свинини. Це означає, що збалансовуючи раціони ми можемо більш ніж подвоїти виробництво свинини з тієї ж самої ваги вкладу. Це справжнє створення багатства. Тварини, котрих не годують збалансованими раціонами, мають неефективний метаболізм на рівні клітин, і тому ресурси й потенціал створювати багатства втрачаються назавжди. У Росії велика можливість створювати велике багатство у сільськогосподарському секторі шляхом (1) застосування відомих методів для покращення продуктивності тваринництва, таких як збалансовані раціони; (2) покращення врожаїв, таких як зрізання фуражів перед тим як вони переспіють; (3) покращення системи збуту та розподілу тощо. Ми погоджуємося із замісником міністра доктором Анатолієм Огарковим, що існує безліч можливостей у сільському господарстві, щоб значно збільшити створення багатств у Росії. Це дуже приваблива причина, щоб тут бути.

Дозвольте мені зробити декілька досить очевидних спостережень. Люди завжди хочуть більше, ніж доступні ресурси можуть їм забезпечити. Тому важливо ефективно використовувати ці обмежені фактори виробництва, щоб максимально збільшити багатства. Які ж фактори виробництва? Ви всі знаєте їх: земля, робоча сила, капітал і управління. Плюсом є те, що Росія багата на землю й природні ресурси, які є на та в її землі. Росія також багата інтелігентними й добре освіченими людьми. Мінусом є те, що Росії потрібен капітал, і вона повинна вдосконалити прийняття рішень у вільній ринковій системі. Щоб привернути капітал, Росія повинна приймати політичні та економічні рішення сприятливі для інвестування тими, у кого є гроші. Російсько-американське партнерство з навчання агробізнесу сподівається допомогти росіянам покращити процес прийняття ними рішень.

Є дві основні системи управління цими факторами виробництва: 1. ЦЕНТРАЛЬНЕ ПЛАНУВАННЯ - також відоме як командна економіка і 2. ВІЛЬНИЙ РИНОК - або просто ринкова економіка. Під час нашого життя проводилися експерименти на ефективність цих двох систем, і вже не викликає сумнівів, котра з систем створить більше багатства. Достатньо тільки порівняти економіку Північної та Південної Кореї, а також Східної та Західної Німеччини, та спостерігати трансформації у Чилі (я бачив їх на власні очі), котрі відбулися там з часу введення вільної ринкової економіки, щоб зробити власні висновки. Сполучені Штати та інші країни з вільною ринковою економікою успішно виробляють багатства при ринковій економіці. Також слід згадати, що сільське господарство - одна зі світових галузей, котрою найважче ефективно управляти через центрально-планову економіку. Люди, що займаються землею, тваринами й рослинами, повинні мати владу приймати власні рішення, спрямовані на подолання змін погоди та інших умов, і вони прикладуть усі зусилля, якщо вони володіють землею й у них є свобода приймати власні рішення. Більше питання та виклик, що стоїть перед Росією та країнами колишнього Радянського Союзу, як перейти від командної економіки до ринкової економіки, і в той же час забезпечувати населення їжею й задовольняти інші основні людські потреби? Росіяни обрали здійснити один з найбільших мирних економічних переходів у історії людства в обіцянці (надії) підвищити свій рівень життя.

Замість того, щоб порівнювати ринкову економіку та командну економіку, нам потрібно вивчити, чому система вільного ринку дає більші багатства, ніж командна економіка, а тоді вдосконалити нашу політичну й економічну обстановку, щоб дозволити й стимулювати це більше створення багатств.

Здається, що уряди по своїй природі хочуть "захищати" своїх громадян контролюючи їх життя. В основному вони не дотримуються правила, що "найкращий уряд той - котрий найменше править". (Очевидно, що уряд необхідний, а "найменше" означає, що його зовсім немає, тому насправді питання стоїть так: скільки уряду нам потрібно і що ми хочемо, щоб уряд робив? Я б відповів, що ми хочемо, щоб він приймав хороші закони, і справедливо вводив їх у життя, тим самим заохочуючи стабільність, але дозволяючи приватним громадянам працювати на вільному ринку та грати в бізнес.) Люди в усьому світі можуть порівнювати результати цих двох дуже різних економічних систем. Навіть у такій ринковій економіці як у США, люди все більше розуміють різні результати, котрі дають ці дві економічні системи, і тому в них ще більше спільне бажання навіть ще більше орієнтуватися на ринок у спробі виробляти ще більше багатства. Наприклад, багато політиків у США не схвалюють субсидії сільського господарства в США або в будь-якій іншій країні (це зараз джерело конфлікту між США та Європейським Союзом). Заборона субсидій дозволила б "невидимій руці" вільного ринку визначити, що виробляється й ким, і це стимулювало б ефективний розподіл ресурсів. (США мають в цьому прямий інтерес, через виробничий потенціал, а значить міжнародну конкурентноздатність їх ефективного сільськогосподарського комплексу.)

Населення, у котрого хороші знання принципів ринкової економіки та потенціалу створення більшого багатства (у порівнянні з командною економікою), швидше буде підтримувати підхід вільного ринку до розподілу обмежених факторів виробництва. Фінансово успішні країни більш схильні обирати демократію, а не диктатуру; мир - а не війну; чесну працю - а не злочин. До того ж вони кращі торгові партнери. Тому світ зацікавлений у фінансовому успіху Росії. Це допомагає пояснити більшу гуманітарну допомогу й технічну підтримку Заходу. Ми хочемо, щоб Росія була фінансово успішною. Викладачі, такі як ви, повинні відіграти важливу роль у майбутній фінансовій безпеці Росії та, а саме, допомогти збільшити продуктивність російського сільського господарства.

Потрібно також вказати, що в системі вільного ринку єдина константа - переміни. Ринкова економіка дуже "динамічна" на противагу "статичній" природі командної економіки з її п'ятирічними планами. "Двигун", котрий рухає переміни в ринковій економіці - це бажання підприємця краще задовольнити споживача, ніж його/її конкуренти. Оскільки потреби споживача - рухома мішень, ми повинні постійно шукати шляхи, щоб пристосувати й покращити наші товари та послуги. Адам Сміт назвав цей постійний перерозподіл факторів виробництва у спробі збільшити задоволення споживача - "невидимою рукою ринку". Ті, хто це роблять успішніше від інших - будуть процвітати. Ті, у кого це не виходить - більше не будуть контролювати ресурси, вивільняючи їх для застосування тими, хто більш успішні у задоволенні потреб споживачів. Таким чином більше багатств створюється для суспільства із обмежених факторів виробництва. Коли такий перерозподіл ресурсів не допускається як, наприклад, у командній економіці - суспільство отримує менше товарів і послуг і, таким чином менше багатства. Цей постійний перерозподіл землі, робочої сили, капіталу та управління болючий для тих, у кого не виходить, або на кого негативно впливає цей "природний" процес перерозподілу ресурсів, але ця "біль" - необхідне зло, для того щоб ресурси в суспільстві застосовувалися ефективно для виробництва товарів і послуг. Коли ринковій економіці дозволяють процвітати - користь від цього отримують як успішні підприємці, так і все суспільство.

У сільськогосподарському виробництві, Сполученим Штатам заздрить увесь світ. Менше ніж два відсотки населення зайняті у сільському господарстві. Кожен фермер виробляє достатньо їжі та волокна для 130 чоловік у світі. Наш уряд фактично платить фермерам, щоб ті НЕ виробляли деяких товарів. Якщо дати їм повну свободу, американські фермери могли б перевищити ці й так вражаючі показники сільськогосподарського виробництва. Наш увесь сільськогосподарський комплекс, у котрому працює набагато більше людей, також високоефективний у реакції на потреби ринку, завдяки чому американське населення одне з найвгодованіших у світі. До того ж вони використовують меншу частину свого прибутку для купівлі цієї їжі, ніж у більшості інших країн. Це хороша комбінація - висока якість і низька ціна. Ринкова економіка (головна заслуга) дозволила, щоб це відбулося.

У 1860-их роках у США відбулися три визначні події, котрі дали нам можливість розвинути таке продуктивне сільське господарство. 1. Був створений Департамент Сільського Господарства США. 2. Були створені коледжі для навчання сільському господарству, проведення дослідів та допомоги фермерам у застосуванні найновіших методів через службу розширення; усі сфокусовані на створенні більшого багатства через сільське господарство та 3. Уряд дав величезну кількість гектарів землі кожному, хто хотів би її обробляти. Крім приватної власності, котра дозволяє власнику приймати рішення, цим фермерам дозволили приймати підприємницькі рішення у найвільнішому середовищі ринку.

Донедавна Росія йшла іншим шляхом. Хоч у Росії є Міністерство сільського господарства, котре дорівнює нашому Департаменту сільського господарства США, у Росії немає добре розвинутої системи розширення, щоб допомагати фермерам збільшувати свої можливості створювати багатство з землі, а також вона не дозволила приватну власність на землю. Я вражений роботою, котру виконують доктор Анатолій Шелепов та інші через АККОР, щоб стимулювати приватну обробку землі, і котрі працюють над тим, щоб фермери могли володіти землею, котру вони обробляють. Вони працюють як на рівні ферм, так і на рівні політики. Я аплодую їм.

Під час моїх попередніх подорожей до Росії, мене завжди вражав рівень освіченості росіян. Насправді саме інтелектуальна частина Росії приваблює мене сюди. Мені подобається, як ви впливаєте на мій розум. Ми зустрічаємося у чудовій академії з перепідготовки з людьми, котрі як ми знаємо, мають необхідну кваліфікацію, щоб тут бути. Ми також знаємо, що їм недоплачують, і вони є в перехідному періоді своїх функцій - у ринковій економіці, що формується. Ви всі повинні дослідити продукт, що ви "продаєте", який потрібен клієнтам, і за котрий вони заплатять. Я пропоную вам зайняти про-активний, а не про-пасивний підхід до пристосування освіти в новій Росії до ринкових умов. Я не перший, хто може сказати, що ви можете збільшити свій вклад у Росію і, таким чином ви отримаєте владу у вільній ринковій економіці (котра, будемо сподіватися, зможе створити достатньо багатств, щоб вам достойно відплатити) стаючи службою "розширення" для Росії та доносячи до фермерів ваші значні знання, щоб допомогти їм збільшити їх продуктивність. Ми сподіваємося допомогти вам отримати уявлення, як це могло б спрацювати.

Якщо ви маєте серйозні наміри збільшити продуктивність сільського господарства, дуже важливо доносити технологію з вищих навчальних закладів до фермерів. Я радий, що Світовий Банк дає можливість двадцяти лідерам російського сільського господарства навчатися місяць у Голландії, США та Канаді, після тижня вивчення в цій Академії природи служби розширення у цих трьох країнах. Мій інтерес у сільськогосподарському розширенні має коріння в далекому минулому, оскільки прадід мого батька був першим агентом на захід від Скелястих Гір на Заході США та допомагав вводити там вирощування кукурудзи.

Росії потрібно збільшувати її здатність створювати багатство, щоб було чим краще платити за освіту, медицину, мистецтво тощо. Якщо цього не трапиться, люди закинуть ці професії, а молоді люди не будуть їм навчатися в необхідних кількостях. Це було б трагедією, тому що в Росії така багата й достойна заздрості історія внесків у науку, мистецтво тощо. Потрібно згадати, що освіта в США має ту ж саму проблему з фінансуванням.

Ми просимо вас відвідувати цей семінар з відкритим розумом і постійно задавати собі запитання: "Як я можу використати цю інформацію, щоб допомогти вдосконалити сільськогосподарську продуктивність у Росії?" Вам потрібно буде обрати те, що ви можете використовувати та відкинути те, що не зможете, але не відкидайте занадто поспішно нові ідеї. Приймайте карти, котрі вам роздали і особисто приймайте відповідальність, щоб здійснити необхідні зміни й допомогти удосконалити сільськогосподарське виробництво у Росії. Лідери перш за все повинні дивитися на стан речей реалістично і бачити їх такими, якими вони є. Оцінивши реалістично ситуацію, ви можете й повинні мріяти про те, як би ви хотіли, щоб усе було. Тоді ви можете вирішувати як діяти, щоб реалізувати ці мрії. У кінці кінців, ви повинні діяти, щоб здійснити бажані зміни.

Момент істини для цього семінару наступає, коли й наскільки ви, як викладачі, зможете передати отримані тут знання іншим, котрі фактично використовують їх для прийняття розумних рішень, щоб створювати багатство у тому, що, як ми сподіваємося, буде орієнтованою на ринок економікою. Тоді ми зможемо почати говорити про "повернення витрат" на цю програму. По закінченню семінару для вас починається справжня робота. Якщо у вас не виходить агресивно уводити отримані знання, то цей семінар і Російсько-Американське партнерство з навчання агробізнесу не будуть економічно виправдані. Американські платники податків разом із техаським університетом A&M - котрий є американським партнером, і Російським міністерством сільського господарства - котре є російським партнером, роблять ставку на вашу ефективну роботу. Не підведіть це партнерство і Росію.

Після обіду ми знімемо піджаки, закотимо рукави і попросимо вас піти з нами працювати. Для початку ми попросимо вас допомогти переставити столи, щоб у нас була більш неформальна й продуктивна атмосфера. У Росії є більші можливості для збільшення створення багатств у сільському господарстві та інших галузях. Ми захоплені можливістю працювати з людьми, котрі допоможуть здійснити зміни, і котрі будуть створювати це багатство. Ми сподіваємося, що наш внесок буде цінним, і що ви поділитеся з нами вашими ідеями, так що ми також будемо вчитися. Ми з нетерпінням очікуємо продуктивного партнерства, котре, як ми сподіваємося, виявиться корисним усім нам і набагато пізніше після того як закінчаться наші два роки тут. Навчання викладачів означає, що наш внесок стійкий, якщо викладачі продовжують навчати тих, хто в кінці кінців застосує цю інформацію у російському сільськогосподарському комплексі. На обох партнерах цього Російсько-Американського партнерства з навчання агробізнесу лежить велика відповідальність. Ми раді бути тут, і сподіваємося, що ви теж цьому раді. Іван Перов, наш замісник директора і ми маємо постійний (до квітня 1997 року) кабінет у цій академії, щоб працювати над досягненням цілей партнерства. Будь-ласка, використовуйте нас. А тепер - до роботи.